Нова версія сайту
   
Що нам несе медична реформа? -
Що нам несе медична реформа?
Версія для друку Автор: Лариса ГРОМАДСЬКА
№48 від 09.12.2016

Переглядів: 635 | Коментарів: 0

30 листопада на засіданні Уряду було схвалено концепцію реформи фінансування системи охорони здоров’я, яку розробили у МОЗ за підтримки Мінфіну та незалежних громадських експертів. Про нову концепцію реформування медичної галузі розповіла головний лікар Вороньківської дільничної лікарні, лікар загальної практики сімейної медицини вищої категорії Анна Ільчишин.

Основні напрямки

— Вважається, що медична система, яка у нас сьогодні є, себе вичерпала. Про реформування у медицині говорять уже багато років. 30 листопада відбулося засідання Уряду України, на якому було прийнято 10 постанов, які кардинально можуть змінити усю систему охорони здоров’я. Йшлося про систему фінансування і структуру (формування госпітальних округів), введення страхової медицини в Україні.

Щодо страхової медицини, то, щоб її запровадити, потрібно створити Національне страхове агентство. Окрім того, потрібно створити структуру, яка буде замовником медичних послуг, — Національну службу здоров’я України. Поки що все тільки теоретично. Практично розпочатися реформа може тільки тоді, коли з’являться вищезгадані інституції, через які можна буде спрямовувати кошти.

Згідно з реформою, Міністерство охорони здоров’я відмінило наказ щодо штатних нормативів. Дається на розсуд головного лікаря обирати собі потрібний штат у межах фонду заробітної плати. Якщо мудрий керівник, то це звичайно краще. Підбір кадрів, необхідних спеціалістів повинен вплинути на покращення якості медичної допомоги. Адже чим більше пацієнтів обере ту чи іншу лікарню, туди надійде більше коштів, а медичне обслуговування стане якіснішим.

Первинна і вторинна ланки

— Потрібно відокремити первинну ланку від вторинної. Первинна ланка — це сімейний лікар, який надає послуги на первинному рівні: ставить діагноз, займається профілактикою захворювань і лікує найпоширеніші захворювання, а також супроводжує всю сім’ю і, при потребі, направляє її членів до спеціалізованих медичних закладів. Люди будуть підписувати контракти із сімейним лікарем. Кожен матиме гарантований пакет медичних послуг: екстрена допомога, невідкладна і первинний рівень. Для цього у бюджет будуть закладені кошти. Не буде вже дільничності. Людина матиме право укладати контракт з будь-яким сімейним лікарем (це може бути і державна лікарня, і приватна клініка), навіть не за місцем проживання. Але лікар повинен мати у сільській місцевості не менше 1200 пацієнтів, а у місті — 1500, максимально — 2000-2500 людей. Якщо менше — то це питання до кваліфікації лікаря.

Планується створення госпітальних округів. Органи місцевої влади в особі губернаторів повинні надати пропозиції, де створити такі округи. Госпітальний округ — це функціональна структура вторинного рівня, тобто там будуть вузькі спеціалісти і клініко-діагностична лабораторія. До округу входитимуть хоспіси, лікарні планового лікування, лікарня інтенсивного лікування. Доїзд до лікарні інтенсивного лікування з будь-якої точки госпітального округу має бути не довшим ніж за 60 хв. Нам це дещо складно усвідомити, бо це інакша система охорони здоров’я. На лікарню інтенсивного лікування буде претендувати та лікарня, де краще матеріально-технічне забезпечення. Через те і виникає знову питання: як фінансувати дільничні лікарні, якщо у них є і вторинна (з обласного бюджету), і первинна (з місцевого бюджету) ланки. ЦРЛ не буде як такої, на її базі може бути лікарня інтенсивного лікування, хоспіс, лікарня відновного лікування тощо.

У дільничних лікарень своя специфіка. Чому їх почали закривати? Бо до їхньої структури належать і первинна, і вторинна ланки. І якщо, за реформою, планується відділити первинну ланку від вторинної, то вторинну допомогу буде повністю відділено від села. А вторинна допомога — це і вузькі спеціалісти, і лабораторії, і фізкабінет, навіть стоматолог.

Про страхову медицину

— Ми не працювали ще по страховій медицині. Для цього потрібна досконала система. Адже повинен бути захищений і лікар. Ми повинні мати відповідні клінічні протоколи, директиви, де чітко вказано, які призначення у певних випадках робити лікарю. Якщо він десь щось не так зробив, повинен буде відповідати. Наприклад, якщо лікар призначив не той медпрепарат, то з його кишені будуть вираховувати кошти.

Оскільки треба створити стільки інституцій, удосконалити систему, то проект реформ розробляється на три роки, щоб до 2020 р. запрацювала нова медична система по всій Україні. Якість надання медичних послуг первинного і вторинного рівня буде залежати від Національного агентства здоров’я, якому держава перераховуватиме кошти, а воно, у свою чергу, на кожен заклад, кожному лікарю… І якщо сімейний лікар спрямовує людину не у бориспільську лікарню, а у київську, то гроші йтимуть за пацієнтом. Але про те, що гроші будуть «ходити» за пацієнтом, говорять уже 15 років. Проте реально ми цього не бачили. До того ж, за статистикою, до первинної ланки йде найбільше людей, але кошти виділяють більше на вторинну ланку.

Чого ж очікувати від реформи?

— Це можна буде сказати, коли реформа почне діяти. Теоретично має бути великий позитив у медицині. Головне — правильно все зробити. Наприклад, специфіка сільської місцевості і міської відрізняється. У місті сьогодні йде наближення послуг до людей, йде створення медамбулаторій на певну кількість пацієнтів: людям не треба їхати в інший район, стояти у чергах…

Велика проблема у нас сьогодні — кадрова. У Вороньківській дільничній лікарні є дві вакансії лікарів. Половина лікарів первинної ланки пенсійного віку. Потрібно будувати житло для молодих лікрів, щоб залучити спеціалістів у село.

Що мене насторожує у цій реформі? Перш ніж щось зробити, треба щось дати. Для того, щоб з дільничної лікарні зробити амбулаторію, недостатньо змінити вивіску. А той сімейний лікар як був з одним фонендоскопом, так і залишився. Потрібно прорахувати усі кошти, які треба вкласти у те, щоб у нас була справді сімейна медицина. Щоб ми могли надавати послуги такої якості, за яку держава буде платити (за кожного пацієнта). Для цього потрібне нове устаткування. Наприклад, глюкометр, апарат УЗД та багато іншого.

Окрім того, кожному лікарю і кожній медсестрі, відповідно до реформи, потрібен автомобіль. Уявіть, на нашу дільницю треба 5 автомобілів тільки для сімейних лікарів! Сьогодні ж ми маємо один автомобіль на всю дільничну лікарню. Окрім того, на базі нашої лікарні працює пункт тимчасового базування екстреної допомоги.

Ще на початку 70-х років минулого століття пологові будинки були при сільських дільничних лікарнях. То перш ніж їх закрити, збудували у Борисполі сучасний пологовий будинок. Ми повинні наблизити до людей доступність і якість медичної допомоги. А як ми можемо наблизити, коли ми скажемо, що лаборанта не буде, стоматолога не буде? Потрібно спочатку побудувати, створити, а тільки потім руйнувати.


Переглядів: 635 | Коментарів: 0
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:
 
Ваш коментар*
Захист від автоматичних повідомлень
Натисніть для переходу на сайт
Натисніть для переходу на сайт-портфоліо


i-visti.com © 2000-2016 Газета «ВІСТІ. Інформація. Реклама». Усі права захищені.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Інформація на сайті є інтелектуальною власністю редакції газети «Вісті. Інформація. Реклама». Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування та републікування, передрук чи будь-яке інше поширення матеріалів сайту, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку редакції газети «Вісті. Інформація. Реклама». Під час цитування інформації гіперпосилання на сайт i-visti.com обов'язкове. Логотип ВІСТІ є зареєстрованим товарним знаком (знаком обслуговування) ТОВ «Редакція газети «Вісті. Інформація. Реклама».
Система Orphus

Украина онлайн

Яндекс.Метрика

Рейтинг@Mail.ru